Батьки vs діти: як зрозуміти одне одного та стати справжньою командою
👋 Вітаю, мене звуть Єгор. 🧠 Сімейний, дитячий та клінічний психолог.
👨👩👧 Працюю з дорослими, дітьми з 5 років та сім'ями, а також проводжу групові консультації. 🎯 Підбираю індивідуальний підхід до кожної людини. 💪 Вірю, що у кожного є внутрішній ресурс, щоб подолати складну ситуацію - головне, допомогти його знайти та актуалізувати.
👶 Спеціалізація: дитячо-батьківські відносини, широкий спектр дитячих та юнацьких проблем (включно з психіатричними випадками). 🩺 Працюю з психічними розладами, допомагаю як людям, що їх мають, так і членам їхніх родин.
📌 У рубриці «Психологічний GPS» у Telegram-каналі Wellbeing tips я готував матеріали, які допомагають орієнтуватися в складних психологічних темах. 📚 Ділюся найцікавішим та найкориснішим із них.
1.
«Він мене зводить з розуму, не слухається, плаче через дрібниці, реагує на все надто емоційно…»
«Я ж нічого не зробила, просто підвищила голос - і вона вже в сльозах».
Це не завжди про погану поведінку. Часто це про високу чутливість 🧠💡
🟣 Хто такі високочутливі діти?
Це ті, хто:
- гостро реагує на гучні звуки, світло, запахи
- відчуває настрій інших і сильно переживає, якщо хтось свариться
- помічає деталі, які інші ігнорують
- глибоко переживає відмову або несправедливість
- і часто здається «важким», «проблемним», «занадто емоційним»
Але це не слабкість. Це інша нервова система. І її можна не «виправляти», а підтримувати та розуміти 🫶
До того ж, кожна дитина іноді може стати більш чутливою внаслідок якихось подій або переживань. Тому потрібно тримати руку на пульсі життя дитини, і помічати зміни. Це нормально, що іноді діти стають більш чутливими, або капризними. Частіше за все, це просто певний період, під час якого треба допомогти вашій дитині стабілізуватись.
🔹 Що допомагає таким дітям:
Передбачуваність - розпорядок, пояснення змін, підготовка до нових подій.
Тиша й паузи - замість гучних розборок і темпу «швидше-швидше».
Фізичний контакт і прийняття - навіть коли «знову істерика».
Реакція без сорому не «чого ти вередуєш?!», а «бачу, що тобі важко».
💬 І ще одна річ.
Батьки таких дітей часто самі дуже чутливі.
І відчувають провину, роздратування, втому.
Це нормально.
Ти не зіпсований(а), ти виснажений(а).
Бо ростити чутливу дитину - це справжній марафон.
💡 Терапія - місце, де можна подивитися на себе не очима провини, а очима підтримки.
Навчитись не «переробляти» дитину, а допомагати їй рости і не згоріти при цьому самому.
🔸 Поставтесь до «неслухняності» не як до виклику, а як до сигналу: «Мені важко. Допоможи мені зрозуміти себе». Бо часто діти ще не мають слів, щоб це сказати прямо. Але ми маємо серце, щоб почути.
2.
«Відібрати чи дозволити?» - як батькам бути з гаджетами у дітей 📱🧠
Щодня до терапії приходять батьки з цим запитанням.
І щодня я кажу: гаджети це не зло. Це лише інструмент. Питання в тому, як їм користуватись.
Діти вже народжуються у світі, де сидіти в гаджетах - це норма. Заборонити його повністю - все одно, що заборонити дощ. До того ж, багато взаємодій між дітьми пов'язані з гаджетами. Наприклад, переписки або спільні ігри. І якщо дитина не розуміється на цьому, то може стати білою вороною серед інших дітей. Бо про що з нею тоді розмовляти?
🟡 Що важливо памʼятати:
Сидіти в телефоні це нормально, але повинні бути межі. Бажано - не більше 2х годин в будні, та не більше 4х у вихідні, та на канікулах.
Але не можна просто обмежити дитину. Треба дати альтернативу.
Забороняти гаджет - це означає створювати йому додаткову цінність. Чим більше заборон, тим більше дитині хочеться.
Важливо розмовляти та пояснювати.
Гаджет не «псує» дитину - він просто підсилює те, що вже є.
Тривожна дитина ще більше зануриться. Збуджена стане ще більш збудженою. Іноді гаджет - це безпечне місце для дитини. Не варто його забирати, особливо без пояснень. Треба створювати таке місце у реальності.
Правила - не про контроль, а про безпеку.
🕐 Таймер, спільні перегляди, обговорення - це не «допит», це супровід.
Те саме, що тримати дитину за руку, коли вона вчиться ходити.
Ви не програли, якщо дитина «сидить у телефоні».
Це не свідчить, що ви погані батьки. Це про реальність.
А реальність - те, з чим ми можемо працювати.
🔹 І найголовніше:
Ваш контакт із дитиною сильніший за будь-який гаджет.
Екран дає дитині «контент», а ви - відчуття цінності.
Вона може дивитись YouTube, але повертатись до вас, як до точки безпеки.
💬 Якщо ця тема болить - це нормально.
Не шукайте «ідеальних» рішень. Шукаймо живих і робочих.
Бо виховання - це не боротьба за вплив. Це спільний простір - з кордонами, турботою і стосунками 💛
3.
Буває, що ви дивитесь на свою дитину - і не впізнаєте її… Вона ніби віддаляється, стає не схожою на себе. Не слухає, не пояснює, що відбувається. Здається, ігнорує слова, а потім знову робить щось, що їй же шкодить.
🧩 У таких ситуаціях важливо памʼятати кілька речей:
– дитина - це не «маленький дорослий»
– вона бачить світ інакше
– і не завжди здатна пояснити свій стан
👀 Діти часто сприймають усе, що відбувається вдома, на свій рахунок. Навіть якщо це зовсім не так. Їм властиве магічне мислення - коли події здаються результатом чийогось чарівного (чи зловісного) впливу:
🧵 «Шнурки не хочуть зав’язуватись»
🪑 «Стіл мене вдарив»
👻 «Бабай існує»
📣 Пояснювати - правильно. Але навіть найщиріші слова батьків не завжди будуть почуті. Дитина може просто ще не бути готовою до складних пояснень. І це нормально.
🧠 Іноді дитина сама не розуміє, що з нею. Вона не знає, як назвати свої емоції. Не розуміє, чому плаче, замикається або злиться. Уявіть, як страшно: всередині шторм, а пояснити неможливо.
⚠️ А якщо у відповідь на таку поведінку дитину сварять або карають - це ще один удар. Її стан уже складний, а тут додатковий стрес від найрідніших.
❤️ Тому так важливо:
– говорити про почуття
– не лякатися дитячого «негативу»
– дозволяти проживати емоції
– не вимагати, щоб дитина «поводилася нормально»
Дитина має знати:
✨ злитися - нормально
✨ сумувати - теж
✨ і навіть не знати, що з нею - це частина дорослішання
👂 Головне, щоб поруч були дорослі, які не засуджують, які підтримують. Бо дитина ще не була дорослою. А от ми, дорослі, - були дітьми. І нам краще знати, як воно - потребувати розуміння.
🤲 Якщо ви батьки, пам’ятайте: ваша увага, м’якість і прийняття - найкраща підтримка. Навіть якщо дитина протестує, мовчить чи здається «непередбачуваною».
📩 Якщо вам складно, і хочеться краще зрозуміти, як діяти - звертайтесь. Ми поруч, щоб підтримати і вас, і вашу родину.
«Розумію» — платформа корпоративного добробуту, що підтримує ментальне здоров’я працівників. Допомагаємо бізнесу підвищувати продуктивність, залученість та створювати комфортне робоче середовище.
